Myroslav Opyr

January 12th, 2004

01:31 am - Аратта
З знаннями приходить бачення. Коли цитувавим Густава, то ще не знав того, що знаю зараз.

Спихати все на щось одне не можна, наприклад на ментальність. Але я буду говорити про візерунки (patern) поведінки. Є візерунки поведінки індивіда, є візерунки соціогрупи, а є візерунки поведіки цілого етносу.

Сучасні українці мають корені, що сягають десятка тисяч років в давнну (наразі подаю це як твердження, бо приводити посилання не на часі). Інші - є набагато молодшими, хто на 3 тисячі, хто на 5, дехто на всі 7 тияч, а є зосім юні, яким вік налічується сотнями.

Вік визначає мобільність, спроможність адаптуватися, змінювати візерунки під впливом зовнішніх факторів. Відповідно древній етнос визначається неспроможністю швидко реагувати на зміну візерунків.

Якщо переглянути світову історію, то на неї досить зручно дивитися у логарифмічній шкалі часу. При чому, важливі, епохальні події, чимдалі, тим швидше трапляються. Історія пришвидшується. Чи то пак суспільні процеси пришвидшуються. І ми далі все це розвиваємо. Швидко поширити інформацію, новини змінити життя народу за 90 днів (провівши "визвольну" війну). Оксамитові, рожеві і т.п. революції стали нормою. І т.д. Як в житті народу, так і в житті окремого індивідума все може відбутися вже.

Можу говорити детальніше, і глибше, але, поки-що, призупинюся. Підсумовуючи скажу, що Густав Водичка, це все описав з зовнішньої сторни. Так би мовити візуальний бік, кінцевий ефект. А вище викладено погляд зсередини, або на корінь :)
Current Mood:

contemplative

(3 comments | Leave a comment)

May 27th, 2003

02:59 am - Пост-совєцькі реалії. Гротеск та Готика, як об'єкт.
У Львові успішно завершено ще один етап диверсійної операції. Замовників достеменно невіомо... Поки що... Виконавці - не зрозуміли, в чому їх задіяли... Непричетні - стали знаряддям. В Україні можливо назвати біле чорним і не виглядати вар'ятом. І чим далі - тим легше... Але по-порядку, фактаж такий:

В четвер, 22-го травня о 19:00 в Львівському Парку Культури було заплановано концерт відомої групи Кому Вниз. Її культовість дляя деяких субкультур у Львові та деяких вікових категорії не викликає сумніву. Така подія мала б викликати досить суттєві хвилі в доволі спокійному житті Львова. Акція ж бо відбувалася на відкритій сцені і була безкоштовною. Не сталося... Виявляється, напередодні, непереконливі слухи про дійство ходили серед Пластового Юнацтва. А на сам день 22-го, в одному з гуртожитків Університету була вивішана однісінька афішка, чи то пак, оголошення. Такі джерела спромоглися до кінця дня, разом з фартушковим телеграфом назбирати коло 200 слухачів. Мені ж бо, особисто та інформація потрапила якраз через такий телеграф, пройшовши десь 5 чи 6 посильних. Хлопаки з гурту були на диво терплячими. Чесно відспівавши свої 40 хвилин, вони подякували та попрощалися. І їх можна зрозуміти. Я їх розумію, імовірно теж пішов би зі сцени. А потім багато раз зважував би пропозиції поїхати на виступ до Львова...

Усе, що відбувалося, чемненько потрапило на відеоплівки і подорожує до Замовників, або монтується на столах режисерів сієї диверсійної акції.

В суботу, 24-го травня сталася ще прикріша подія. На центральній площі Львова, коло пам'ятнику Кобзареві відбувався концерт. Ні до концерту ні до тої публіки, що зібралася ніяких претензій висловити не маю морального права, їм можу тільки подякувати, бо стояла така спека, що, з незвички, сонячний удар спіймати можна було легко. На сьому ж концерті глядачів було менше ніж концертантів. І се в рамках днів Шевченка... Чи зрозуміли ті, кого "підставили" що їх "підставили"? Що можна зробити зараз? Результати бо таких дій є наочним матеріалом для подальшої русифікації, нищення всього українського, дорогого серцю...

Відкопувати сокиру війни прийшла пора. Махати ж нею прийдеться в будові, не у війні. Кому не байдуже, зголошуйтеся, в єдності наша сила.
Current Mood: confident

Advertisement